Досвід роботи

             Шляхи формування навичок читання молодших школярів

 

    Навчити учнів добре читати - одне з найважливіших завдань школи. Ще

В. Сухомлинський  писав,  що « читання - це віконце, через яке діти бачать і пізнають світ і
самих себе ».

     Без високої культури читання, наголошував В.Сухомлинський, немає ні школи, ні справ­жньої розумової праці. Читання є основою опанування всіх наук, розвитку людського інтеле­кту. Не володіючи технікою читання, дитина втрачає до нього інтерес, погано розуміє і засвоює прочитане, швидко стомлюється. Тому розвиток техніки цього вміння та розуміння прочитаного - слів, словосполучень, речень - взаємопов'язані і мають здійснюватися одночасно.

     На уроках читання у своєму класі використовую систему рекомендацій     технологічних    прийомів    навчання     читанню  В.Зайцева, І. Федоренка. Вони узагальнили все цінне, що стосується навчання читанню в початкових класах.

     Дитина, яка   погано читає, відчуватиме   великі   труднощі під час виконання   домашніх завдань. Їй буде нецікаво на уроках, оскільки робота з книжкою за низької техніки читання не принесе задоволення, а викличе муку.

     Дитина повинна читати в темпі розмовної мови.

     Більшості  учнів  доступна  швидкість  читання  120  слів  за хвилину

     Як же досягти оптимальної швидкості читання ? Розглянемо вісім резервів навчання читанню, які узагальнив у своїй методиці В. Зайцев.

     1. Не довготривалість, а частота тренувальних вправ.

     Пам'ять людини влаштована так, що запам'ятовується не те, що весь час перед очи­ма,  а те, що повторюється через певний проміжок часу. Тому першокласнику доцільно чита­ти вдома по 5 — 7 хвилин, декілька разів .

      2. Напівголосне читання ( читання — гудіння )

     Таке читання було одним із основних елементів навчання в Павлиській школі - школі Сухомлинського .

     3. Поурочні п'ятихвилинки читання

     Кожен  урок  починати  з  п'ятихвилинного  напівголосного   читання.

     4. Читання перед сном.

     Це може бути невелике оповідання чи вірш. Варто наголосити, що шкідливо читати лежачи. Справа в тому, що останні події дня чітко фіксуються в пам'яті. І ті 8 годин, коли людина спить, вона знаходиться під їх дією.

     5. Режим помірного ( оберігаючого ) читання.

     Тобто читання в міру. Після певного часу, коли дитина читала, їй необхідно дати перерву.

     6. Розвиток оперативної пам'яті.

     Доведено, що техніка читання не підвищується, коли низька оперативна пам'ять. На­приклад, дитина   читає   речення із   6-8 слів, дочитавши до 3 - 4 слова, вона забуває  зміст першого, тому не  розуміє все речення. У такому разі потрібно розвивати оперативну пам'­ять.

     7. За  системою  І. Федоренка,   І. Пальченка  використовую  три типи  вправ :

     а ) багаторазове читання ;

     б ) читання скоромовкою ;

     в ) виразне читання з переходом на незнайому частину тексту.

     Усі вправи виконуються не індивідуально, а колективно, одночасно читають напівголосно всі учні.

     Після того, як новий текст прочитав учитель, пропонується учням читати одночасно уривок - одну хвилину. Після хвилинного напівголосного читання олівцем позначити кінець прочитаного. Потім пропонується повторне читання цього ж уривка через одну хвилину. Олівцем знову позначити, до якого слова дочитано. Порівняти результати першого та другого  читання.

     Третій   раз діти читають цей текст у темпі скоромовки 30 секунд, вимовляючи чітко всі закінчення. На виразність не звертати увагу.

     Останній раз читають цей же уривок, тільки вже виразно, спокійно.  Діти прочитують знайому частину вже до кінця і непомітно переходять на нову частину тексту.

     Виразне читання - читання індивідуальне .

     8. Проведення самозамірів читання .

     Один раз на місяць у кінці уроку учні роблять самозамірювання швидкості читання. Після того кожен учень може порівняти свої успіхи.

     На швидкість читання впливають багато факторів : рівень мовленнєвого розвитку, кут зору читця, вміння артикулювати, постановка дихання, характер тексту ( зміст, легкий чи складний, цікавий - не цікавий ), образ слова ( шрифт, чіткість, друкування),  розвиток  антиципації.

          

          І. Розвиток аналізаторів : зорового, мовного, слухового.       

     У ході читання відпрацьовувати інформацію допомагають три блоки :

     1. Зоровий аналізатор ( сприйняття тексту рухом очей);

     2. Мовний ( інформація промовляється - артикулюється ) ;

     3. Слуховий   ( слухається мовленнєвий переказ сприйнятого )

     Важливу роль тут відіграє образ слова, оскільки  воно пов'язане   з   певним  змістом Часто, бачачи слово при багаторазовому читанні ми сприймаємо букви, його загальну форму і слова у вигляді окремих образів та цілих частин фраз. Від ступеня розвитку зорового, мов­леннєвого, слухового аналізаторів залежить і активність пізнавальної діяльності.

     Мовленнєвому розвитку учнів сприяють ігри, що є перехідним станом до навчальної діяльності.

     1. Доберіть слова

     Мета: визначити рівень мовленнєвого розвитку і збагатити активний словник новими словами.

     Пропонується дібрати до слів - предметів по 2-3-4 слова - ознаки або дії. Наприк­лад : весна - рання, затяжна, стрімка.

     2. Яке слово довше

     Мета: розвивати фонематичний слух ; членувати слова на склади, звуки ; вивчати послідовність звуків.

     Рекомендую пари слів, наприклад : година чи хвилина, зима або весна, день чи ніч.

     3. Створіть нове слово

     Мета : відпрацювати техніку читання (проговорювання) одно -, дво - , трискладових слів, наголос ; збагатити словник ; закріпити вимову голосних та приголосних

( твердих і м'я­ких ) звуків .

     Пропоную дітям слова з підручника, а до них завдання:

     а) прочитайте слова одно -, двоскладові з наголосом на І або на ІІ складі, поясніть багатозначність, або значення наведених слів : бак, рак, мак ; чайка, лайка, байка, майка,   гайка.

     6) замініть букву, що  позначає голосний звук :  дім, дим, дом ; білка, булка, балка.

     в) прочитайте слова, що різняться буквенним  складом : влетить —  злетить, обберуть — обдеруть.

     4. Слова зі  слова

     Мета:   розвивати   зоровий, слуховий  та  мовний   аналізатори,  відпрацьовувати   звукобуквенний   аналіз.

     а) із букв поданих слів скласти нові:    тік - кіт, сир – рис

     б) пошукайте слова у слові : ірис, коса, схопила, плюскіт, водичка, кубик, рибак, пустеля, любила, рапорт

     5. « Зашифровані » слова

     Щоб прочитати зашифровані слова, необхідно в кожному горизонтальному рядку закреслити однакові літери

а

м

м

д

а

к

р

к

т

у

ш

г

т

ш

(друг)

т

о

о

а

к

м

р

м

я

у

д

а

к

я

(труд)

я

ш

щ

д

щ

ш

д

я

а

с

п

а

о

р

т

(спорт)

с

в

о

я

к

т

т

з

н

я

з

в

к

ц

е

(сонце)

          II. Розширення кута зору

     Відомо, що хороший читач сприймає не лише той текст, що  перебуває  у  зоні ясного бачення, а й забігає наперед. Це залежить від кута  зору  читача, розвитку  перефиричного. Він визначається кількістю слів, що   сприймаються читачем за час однієї фіксації: у гіршому випадку 1 - 2, у кращому 5-6 слів. Отже, завдання полягає в тому, щоб розширити зону ясного бачення, особливо перефиричний 

( бічний ) зір.

     Цьому сприяють вправи з числовими таблицями Шульте і Лезера зі складовими пірамідами .

     Таблиця Шульте становить квадрат 20 х20 см, поділений на 25 частин, в кожну з яких вписано числа від 1 до 25.

     Таблиця Лезера - це прямокутник 20 х 40 см, поділений на 50 частин, куди теж вписані числа від 1 до 50.

     Суть вправи полягає в тому, щоб показати олівцем в таблицях числа з наростанням натурального ряду, не переміщуючи погляду за межі центральної клітки. Час опануван­ня таблиць 25с  перша і 50с  друга.

     Добру основу для міцної навички читання й розширення кута зору можна забезпе­чити використанням складових пірамідок.

     Для того, щоб учні краще усвідомлювали процес звуко — буквеного аналізу, структуру складів: ПГ, ППГ, ПППГ знаходили їх на перехресті горизонталі та вертикалі, пропоную такі таблиці :

     А Є І О У И                    А Є І И О У                         А Є І И О У

М                                    Бл                                       Стр

Н                                    Тр                                        Скл

Р                                    Гр                                        Спр

К                                    Ск                                        Скр

- гнізда  споріднених  слів, записаних  пірамідою, з  опорою  на  букву, що  позначає  голосний  звук  на  наголос  у  слові :

                                                 Ліс

                                                 Ліси

                                                 Лісок

                                                 Лісник

                                                 Лісочок

         

          III. Подолання регресій .

     В ході читання очі рухаються не лише зліва направо_, а й навпаки,  тобто  регре­сивно. Завдяки   цьому   виправляється   невдале попереднє сприйняття. Але ж так затримується процес, знижується швидкість читання. Як позбутися регресій? Аркушем цупкого паперу закри­ваю прочитані рядки. Це усуває можливість мимовільної регресії, прискорить читання, але, ясна річ, не розуміння тексту. Щоб позбутися регресії, досягти  очікуваного розуміння, треба уважно вивчити зміст, вибрати невідомі чи важкі слова - як для усвідомлення, так і для прочитання. Чим менше в тексті складних слів для дитини, тим краще рухається її пог­ляд, рідше відволікаючись на несподівані перепони, тобто робить менше зупинок. Про це доцільно пам'ятати : перед кожним важким словом учень зупиняється, розглядає його, намагається  прочитати (іноді кілька разів ). Внаслідок цього знижується темп, втрачається час, логічний зв'язок слів.

     З приводу цього пропоную такі вправи :

     а) « Блискавка ». На початку виконання цієї вправи орієнтую дітей де під час читання закінчуємо вправу - в кінці першого чи другого абзаца . Читання проводимо всім класом. Ведучий ( вчитель ) читає вголос. Діти за вчителем читають напівголосно. Починаємо читати в досить повільному темпі. З кожним рядком темп читання збільшуємо,  тобто весь час читаємо в прискореному темпі. 3 вправою « Блискавка » справився той, хто встигав читати в такому темпі, але вони намагаються вимовляти слова за вчителем, і це дає також позитивні результати.

      б) Вправа на самозамірювання часу.

          ІV. Вправи на постановку дихання, розвиток артикуляції.

     Відомо, що багато учнів початкових класів не вміють під час читання регулювати своє дихання. Частина з них ще погано артикулюють при вимовлянні окремих звуків, як   [ л, р , к , ш, ч ] та їх сполучень . Тут знадобляться скоромовки .

     1. Вправа « Скоромовка »      

     а)  На дошці записується скоромовка.

       Перший етап. Читання скоромовки   всім   класом   під   темп, який   задає   учитель указкою .

      Другий етап.   Читання скоромовки на одному диханні.

     Третій етап.   Дається   установка   прочитати   скоромовку   без   єдиної    зупиночки.

     б)  Гра  « Хто швидше »

     Потрібно   розказати ( якщо вивчили ), прочитати   скоромовку   якнайшвидше.

      2. Вправа   « Дзвіночок »

     Для вправи потрібен звичайнісінький дзвіночок. Перша подача сигналу - читають пошепки, другий сигнал - напівголосно, третій сигнал - голосно, четвертий - напівголосно, п'ятий - замовкають.

     Крім  того,  правильній   постановці   дихання    й    розвитку артикуляції допомагають :

     - вправи   на   тривалість   видиху   при  звукові,  наприклад     [ ф , ш , с , р ] ;

     - повторення   складів   [ ма, мо, му, та, то, ту ], читання   смислового   блока  

( 2-3 речення ), вірша (1-4 рядки ) на одному диханні;

     - вимова    окремих   звуків   [ л, р , к , ш, ч ]    та  складів   [ ла ,  ру , ко , чи ]  спершу пошепки, а потім голосно ;

     - вимова слів, де легко виділяються приголосні ( тверді та м'які ) : ліс – лось,  тон - тінь .

          V. Вправи на розвиток антиципації

     Уміння передбачати під час читання   наступне   слово   називається   антиципацією.

     Формування антиципації помітно сприяє розвитку швидкості читання. Спочатку пропоную школярам для читання слова з пропущеними буквами, потім речення з пропуще­ними словами. Коли учні вже добре справляються з цими завданнями, вводжу вправи :

     1. Вправа « Відгадай » (у парах )

     Учні пишуть по кілька слів, пропускаючи голосні. Потім обмінюються аркушами і відновлюють задумані слова. Перевірка взаємна.

     Інший варіант цієї вправи. Добираю невеличкі вірші, тексти з пропущеними буквами, словами, а на звороті - цей же текст записаний повністю. Таким чином, діти мають змогу  зіставити текст, перевірити себе .

     2. Вправа « Диктор »

     Копіювання  роботи  диктора на  телебаченні. Учень повинен якнайчастіше відривати очі від тексту, щоб дивитися на глядачів .

     Під час виконання цієї вправи розвивається периферичний зір, оперативна пам'ять, антиципація, покращується техніка читання .

     З. Вправа « Павутинка »

     а) Я називаю слово, а учні добирають інші слова, які за змістом поєднуються із запропонованими : школа — клас, учні, парта, підручник, . . ..

     б) Я називаю перший склад, а діти добирають слова, що починаються цим складом : ма — машина, мама, математика, . . ..

Перемагає той, хто створив найбільшу павутинку .

          VI. Розвиток оперативної пам'яті, пильності зору та уваги

     Ці якості досить помітно впливають на формування навичок правильного, свідомо­го та швидкого читання.

     1. Вправа « Пеньок »

     Записані однакові слова. Серед них таке, що відрізняється тільки однією буквою. Таблиця показується на кілька секунд. За цей час вони повинні пробігти поглядом, знайти і назвати це слово:

   нічка                                   мишка

   пічка                                   мишка

   нічка                                   миска

   нічка                                   мишка

     2. Вправи на миттєве розпізнавання слів під час читання (слова - блискавки )

     3.Читання слів, текстів, в яких переставлені склади, букви :  

     а)   лицяси , ремо , шинама

     б) Спробуй прочитати слова і  виключи  зайве  слово. Якщо буде  дуже  важко , подивись у відповідь :

                                                 игрт

                                                  елв

                                                 олнс

                                              ереивкич

     в)  А  тепер  прочитай  тексти

                                                     шіНа   кибать

     Мій тота рапцює ан  вазоді. ніВ  ривать лтась. тоТа  вітСланки - стермай оп редеву. ніВ борить лембі. У ліЮ тота - менписьник. А колМичин тота - карто .

    

     4. Вправи, що формують вміння слухати і говорити .

     а) Скоротити речення до 4-х, 3-х, 2-х слів послідовно, довільно, не зберігаючи основного змісту.

          Оля читає бабусі цікаву книжку

          Оля читає бабусі книжку

          Оля читає бабусі

          Оля читає                  

     б) Переставити слова в реченні

         Сьогодні вранці Марійка пішла до   школи.

         Марійка сьогодні вранці пішла до школи.

         До школи пішла сьогодні вранці Марійка.

         Пішла Марійка сьогодні вранці до школи.

     в) Змінити одне слово

         Діти прийшли зі школи.

         Учні (школярі, дівчатка, сини , пустуни ) прийшли зі школи .

         Діти повернулися зі школи.

         Діти прийшли з бібліотеки .

     г) Доповнити ( продовжити ) речення

         Ми працюємо ( на городі).

         Ми працюємо ( на своєму городі) .

        ( Влітку ) ми працюємо ( на своєму городі) .

     5. Зорові диктанти ( за методикою І. Федоренка)

     Розвитку зіркості і уважності, необхідних для швидкого читання, сприяють зорові диктанти. Щоб ця корисна вправа не звелася до механічного копіювання, необхідно насамперед скласти набір речень, починаючи з невеликого, цілком доступного для сприймання всіма учнями класу. Потім обсяг речень збільшується на одну - дві букви. Рівномірність збільшення навантежень сприймання - це перша необхідна умова. Друга-  обмеженість часу експозиції речень відповідно до швидкості читання учнів.Третя умова - одночасне збільшен­ня обсягу сприймання і скорочення експозиції — спонукає учнів до уважного і швидкого чи­тання експонованого речення.

     Один диктант, обсягом в 6 речень, можна давати 1 - 2 рази на тиждень .

     Формуючи якості техніки читання, не варто надавати перевагу якійсь одній із них. Тут необхідний тісний взаємозв'язок. Усвідомленість залежить від правильності і виразності читання, правильність - від темпу й усвідомленості, виразність - від усвідомленості, правильності, темпу. Відпрацюванню цих якостей сприяють ігри.

     1. « Засічка – кидок ». При слові « кидок » всі починають читати для фіксування часу,  коли пролунає «засічка » - школярі зупиняються, помічаючи останнє засвоєне слово. Відводять погляд. Відпочинок 10-20с

     2. « Буксир » Спочатку веде вчитель, беручи на буксир весь клас. Потім сильні­ший учень — слабших. Тривалість 2 — 3 хв — повторювати  3—4 рази  за  урок.

     3. « Блискавка » Вправи спрямовані на прискорене сприйняття тексту. Школярі читають текст у звичайному для себе темпі. При слові блискавка читають найшвидше.

     4. « Розсипані склади » ( слова, речення ). 3 поданих складів  утворіть  слова,  із  слів- речення ; з  речень -  текст .

     5. «Луна» Один школяр ( сильніший ), а другий, як луна, повторює читання пер­шого.

     6. «Ігрові команди» . Систематичне читання на час ( 3 -5 хв ) кожній команді різними способами почергово: вголос про себе, пошепки, з внутрішнім проговорюванням, що сприяє не лише запам'ятовуванню тексту, але й уточненню та диференціюванню сприйняття

    

     7. « Дощик » ( подібна до « Дзвіночка »

          Учитель говорить                                             Діти читають

           дощик крапає                                                    читають тихо

           дощик сильніший                                             голосніше

           злива                                                                   голосно

           дощик слабший                                                 тихіше

           дощик крапає                                                     зовсім тихо

           дощ перестав                                                      припиняють читання

     8. Гра « Півник водичку п'є »

     Вчитель каже  «Півник водичку» - учні підні­мають голови, а коли « п'є » - починають читати

     9. Гра  « Дочитай далі »

     Учитель  читає   слова із вірша, а школярі, відшукавши його, читають далі. Хто знайде швидше .

     10. Гра «Словесні конструктори ».

     Діти мають з'єднати склади з першого стовпчи­ка зі складами другого, тобто «сконструювати» слова. Якщо при  з'єднанні   одержуємо осмислювальні слова, значить «деталі» підходять. Виграє той, хто встигне першим.

     11. Гра «Ланцюжок».

     Клас ділимо на 2 — 3 команди. Кожен школяр читає по 1 реченню, а  решта  повинна  уважно стежити   за  читачем. Якщо хтось не може продовжити речення, то

« ланцюжок » вважається  перерваним, і далі читає інший учень. Перемагає та команда, учасники якої ні разу не « перервуть ланцюжок ». Ця  гра дає  можливість охопити всіх учнів читанням, виховувати почуття колективізму .

     12. «Цікаві слова ».

     Подивіться на ці слова. Чим вони цікаві? Спробуй їх про­читати справа наліво. Які слова одержали? (дід, мир, кіт, рис, Алла )

     13. «Хто швидше» («Альпініст», «Політ на ракеті»).

     Схематично  зображуємо сходинки ( гору, ракету)   і  пишемо однакову  кількість слів. Викликаємо до дошки двох учнів. Хто швидше прочитає слова, той переможець.

     14. «Замініть букву».

     Яку букву можна замінити, щоб   утворилося  інше  слово (кіт - кит, коса - роса,

сила - пила ).

     Користь застосування ігор на уроках читання, як і на інших загальновизнана. Вони сприяють розвитку в дітей спостережливості, вчать порівнювати, аналізувати, робити висновки, узагальнення. Гра знімає нервове перевантаження, допомагає вчителю естетично оформити навчальний матеріал, а дітям - емоційно сприйняти його. Завдяки грі вдається залучити дітей до систематичної розумової праці, дати змогу дитині перевірити свої знання, повірити в свої сили.